Скарбниця життєвої мудрості

Заповіді Матері Терези
1.
 Так, люди непослідовні, нерозумні й егоїстичні.
І все ж, люби їх!
2. Якщо ти робиш добро, люди звинуватять тебе в потаємній корисливості і себелюбстві.
І все ж, твори добро!
3. Якщо тебе супроводжує успіх, ти наживаєш уявних і справжніх ворогів.
І все ж, добивайся успіху!
4. Добро, зроблене тобою, завтра ж забудуть.
І все ж, твори добро!
5. Щирість і відкритість зроблять тебе уразливим.
І все ж, будь щирим і відкритим!
6. Те, що ти будував роками, може зруйнуватися в одну мить.
І все ж, будуй!
7. Люди потребують допомоги, але вони ж стануть дорікати тобі за неї.
І все ж, допомагай людям!
8. Віддай світу найкраще, що маєш, і натомість одержиш жорстокий удар.
І все ж, віддай світу найкраще, що в тебе є!


Парадокси нашого часу

Парадоксом нашого часу є те, що ми маємо висотні будівлі, але малу терпеливість; широкі магістралі,але вузькі погляди.

Витрачаємо більше, а маємо меньше; живемо більш комфортно, а радіємо меньше.
Маємо великі будинки, але меньші сім’ї;більше зручностей, а меньше часу.
Маємо кращу освіту, а меньше розуму; кращі знання, але гірше оцінюємо ситуацію; маємо більше експертів,але й більше проблем; кращу медицину і гірше здоров’я.
Забагато п’ємо,забагато куримо, тратимо гроші надто безвідповідально,сміємося занадто мало,їздимо занадто швидко,занадто легко гніваємося,занадто пізно лягаємо спати, просинаємося занадто втомленими,читаємо занадто мало,надто багато дивимося телебачення та молимося занадто рідко.
Збільшили коло зацікавлень, але зменшили цінностей.
Говоримо надто багато, любимо надто рідко та ненавидимо надто часто.
Знаємо як вижити, а не знаємо, як жити.
Добавляємо роки людському життю, але не добавляємо життя в роки.
Долетіли до Місяця і повернулися, але проблемою стало познайомитися з новим сусідом.
Підкорюємо космічні простори, але не духовні. Очищуємо повітря, але забруднюємо душу.
Підкорили собі атом, але не свої пристрасті. Пишемо більше, а дізнаємося меньше.
Плануємо більше, але здобуваємо меньше.
Навчилися спішити, але не чекати.
Створюємо нові комп’ютори, що зберігають все більше інформації,але спілкуємося меньше.
Це час швидкого харчування, а поганого травлення; великих людей і малих душ; швидкого збагачення та важких взаємовідносин.
Час зросту сімейних прибутків і зросту числа розлучень; гарних будинків і зруйнованих сімейних вогнищ.
Час малих відстаней,одноразових підгузників, разової моралі, зв’язків на одну ніч; надмірної ваги та таблеток, що роблять усе: збуджують нас, заспокоюють нас, вбивають нас…
Запам’ятайте, уділяйте більше часу тим, кого любите, тому що вони з вами не назавжди.
Запам’ятайте, не скупіться на добрі слова для тих, хто дивиться на вас з низу вверх з захопленням, тому що ця мала істота скоро виросте і її вже не буде поряд з вами.
Запам’ятайте і гаряче притуліть близьку людину до себе, тому що це єдине багатство, яке можете віддати зі свого серця і воно не коштує, ані копійки.
Запам’ятайте і тримайтеся за руки і цінуйте моменти, коли ви разом.
Знайдіть час для любові, знайдіть час для спілкування і знайдіть час для можливості поділитися всім, що маєте сказати.
Тому що життя вимірюється  не числом вдихань і видихань, а моментами, коли захоплює дух!
Джорж Гарлін



We all cry the same tears
tears of fright
tears of sadness
tears of loss
tears of frustration
tears of disappointment
tears of loneliness
Lands are flooded with our tears
We need one another's kindness, cooperation, trust and respect to survive. 

We need to feel more to understand others,
We need to love more to be loved back.
We need to cry more to cleanse ourselves.
We need to laugh more to enjoy ourselves.
We need to be honest and fair
when interacting with people.
We need to establish a strong ethical basis as a way of life.
We  need to see more than our fantasies.
We need to hear more and listen to the needs of others.
We need to give more and take less.
We need to share more and own less.
We need to realize the importance of the family
as a backbone to stability.
We need to look more and realize more 
that we are not so different from one another.
We need to create a world where we can trust one another.
We need to create a world where we all can peacefully live the life we choose.




Нехай підождуть невідкладні справи.
Я надивлюсь на сонце і на трави.
Наговорюся з добрими людьми.
Не час минає, а минаєм ми.
А ми минаєм…ми минаєм…так-то…
А час – це тільки відбивання такту.
Тік – так, тік – так…і в цьому вся трагічність.
Час – не хвилини, час – віки і вічність.
А день, і ніч, і звечора до рання –
це тільки віхи цього проминання.
Це тільки мить, уривочок, фрагмент.
Остання нота ще бринить в повітрі, –
дивися: Час, великий диригент,
перевертає ноти на пюпітрі.

" Час минає, ось в чому біда! Минуле зростає, а майбутнє скорочується. Дедалі менше шансів щось зробити - і дедалі більше шкодуєш за тим, що не встиг."
                                                               Харукі Муракамі ( японський письменник)


+

Немає коментарів:

Дописати коментар